Євген Баль, якого під Маріуполем закатували рашисти, був наставником та натхненником для багатьох воїнів, які сьогодні мужньо боронять заблоковане кремлівською ордою місто.

 

Євген Миколайович одним з перших зустрів моряків-прикордонників, які через російську агресію весною 2014 року передислокувалися з Керчі в Маріуполь.

Командир загону Морської охорони Держприкордонслужби у 2008-2015 роках капітан І рангу Юрій Лошак розповідає, що Євген Миколайович був поряд з військовими моряками Маріуполя і у радісні, і у скрутні часи.

Справжній офіцер, письменник, журналіст, волонтер… Євген Миколайович, попри поважний вік був енергійною людиною. У нього кожен день був спланований важливими заходами. Він мотивував на службу в Морській охороні Держприкордонслужби велику кількість молодих людей, в тому числі власного внука.

Коли прикордонники потребували допомоги, він оперативно організовував волонтерську підтримку чи здачу донорської крові.

Капітан І рангу Євген Баль під час служби в радянському ВМФ був справжнім офіцером-підводником, для якого поняття офіцерська честь було не порожнім звуком. Він все життя залишався достойною, високоморальною людиною, а загинув від рук моральних виродків, які лише публічно на камеру демонструють повагу до радянських офіцерів. Насправді ці раби не знають, що таке повага, їм відоме лише одне почуття – страх. Донедавна вони боялися лише свого царька, а тепер бояться українських захисників. І правильно, бо знають, що їх переслідуватиме кара за Маріуполь, Бучу, Краматорськ… за тисячі безневинно вбитих і закатованих українців, серед яких і Євген Миколайович Баль.